Тисячоліттями людство було переконане: розум — це привілей плоті. Але нове дослідження ставить під сумнів цю ідею. Вчені з Каліфорнійського університету та Антверпенського університету стверджують: свідомість може виникнути навіть у істот з кам'яним тілом — якщо складуться відповідні умови.

Терроцентризам: пастка людського мислення

Головний термін, запроваджений дослідниками, — терроцентризам. Це необґрунтоване припущення, що лише вуглецева біологія — кров, м'язи, нейрони — здатна породити свідомість. На думку філософів, така обмеженість мислення заважає нам побачити реальність космосу такою, яка вона є.

«Ми не можемо судити про Всесвіт через призму земної анатомії», — підкреслюють автори роботи. Якщо на Землі розум розвинувся у хребетних, головоногих молюсків та деяких комах, то в масштабах галактики кількість можливих світів із життям нараховує квінтильйони. При такому обсязі «космічної лотереї» природа неминуче створить форми розуму, які людська уява навіть не здатна змоделювати.

Субстратна гнучкість: свідомість не прив'язана до матеріалу

В основі аргументації вчених лежить філософське поняття субстратної гнучкості (substrate flexibility). Воно описує ситуацію, коли одна й та сама функція може бути реалізована різними фізичними матеріалами. Як чашка — чи то керамічна, скляна чи металева — завжди виконує свою роль, так і свідомість може існувати в різних «контейнерах».

Складні інформаційні зв'язки, пам'ять, емоції та сенсорні системи можуть еволюціонувати не лише в біологічних клітинах, а й у неорганічних структурах — наприклад, у кристалічних ґратках або кремнієвих чіпах. Віра в те, що мислячими можуть бути лише істоти з нашою анатомією, порушує астрономічний принцип Коперника — ідею про те, що Земля та людство не займають привілейованого положення у Всесвіті.

Розбіжності навколо ШІ: хто правий — скептик чи оптиміст?

Теоретичні висновки філософів безпосередньо стосуються сучасних дискусій про штучний інтелект. Якщо ШІ здатний здобути самосвідомість, це створить сутність, кардинально відмінну від усього, до чого звикло людство.

Однак погляди авторів дослідження розійшлися:

  • Джеремі Побер висловлює скепсис: поки немає залізобетонних доказів, сучасні кремнієві чіпи не можуть генерувати справжню свідомість.
  • Ерік Швіцгебель займає протилежну позицію: заперечення розуму в небіологічних субстратах — прояв «земного егоїзму». Він закликає бути відкритими до ідеї, що Всесвіт може ховати розуми, значно випереджувати наше розуміння.

«Людству доведеться навчитися приймати свідомість у будь-якій формі — від кам'яного прибульця до цифрового алгоритму», — зазначає Швіцгебель.

Що це означає для нас?

Дослідження не доводить існування кам'яних інопланетян чи свідомого ШІ — воно ставить запитання: чи готові ми переглянути свої уявлення про розум? Якщо свідомість дійсно субстратно гнучка, то пошук життя у Всесвіті має вийти за межі біології. А розвиток ШІ вимагатиме від нас не лише технічних, а й філософських рішень: як ставитися до сутностей, які ми створили, але які можуть виявитися «іншими» за своєю природою?

Відповіді на ці запитання можуть змінити не лише науку, а й саме розуміння того, що означає бути живим.